- дефілювати
- —————————————————————————————дефілюва́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
дефілювати — ю/ю, ю/єш, недок. Урочисто проходити (на параді, демонстрації і т. ін.) … Український тлумачний словник
дефілювання — я, с. Дія за знач. дефілювати … Український тлумачний словник
продефілювати — ю/ю, ю/єш, док., книжн. Док. до дефілювати … Український тлумачний словник
іти — I = йти 1) (роблячи кроки, пересуватися у просторі), простувати, прямувати, мандрувати, топати, тупцяти, тупати; крокувати, ступати (робити крок, ставити ногу); шпаци[і]рувати, маршувати (перев. широким, розміреним кроком); цибати (широкими… … Словник синонімів української мови
проходити — I = пройти 1) (повз когось / щось), переходити, перейти; дефілювати, парадувати (урочисто, у лаві, на параді, демонстрації) 2) (крізь що про головну думку, специфічну рису чогось), пронизувати, пронизати (що) II ▶ див. вивчати 1), відбуватися,… … Словник синонімів української мови